15 червня стало відомо про загибель українського актора Юрія Феліпенка, який останні кілька років служив у Збройних Силах. Про трагічну звістку повідомила його дружина Катерина Мотрич.
З героєм попрощаються у Києві, 19 червня. Об 11:00 в Театрі на Подолі пройде церемонія для близьких, а о 13:30 до Михайлівського собору запрошують всіх, хто хоче вшанувати пам’ять захисника.
За своє життя він вразив глядачів низкою ефектних ролей у кіно, а ще багато говорив про важливість оборони України. Ми зібрали все, чим запам’ятався Юрій Феліпенко.
Юрій Феліпенко: найвідоміші ролі у кіно
Юрій Феліпенко народився 8 травня 1993 року в Запоріжжі. Здобув освіту у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Працював у Київському академічному драматичному театрі на Подолі, театрі-студії Стігма, займався озвученням фільмів.
Серед найвідоміших ролей участь у серіалах Колір пристрасті, Обіцянка Богу, Відділ 44, Що робить твоя дружина, У справу втручається Остап Гуляй, Окуповані та інші.
У 2023 році став військовослужбовцем, вступив до батальйону ударних БПАК Ахіллес 92-го окремого штурмового батальйону.
До служби займався волонтерством: організовував збори та особисто доправляв допомогу військовим на фронт.
Що говорив про службу в ЗСУ
У 2024 році Юрій дав інтерв’ю 1+1, в якому зізнався, що не шкодує про вибір нового фаху:
— Це було моє добровільне, свідоме рішення, — пояснював актор і додавав, що відчуває, що дійсно потрібен саме тут.
— Я небагато знаю в армійській темі, але залюбки вчусь. Я дійсно отримую задоволення. І величезна мотивація для мене особисто — це піклування батальйону про нас. Я не думав, що може бути таке у війську. Зараз я ще впевненіший у своєму виборі, ніж був до цього.
Зараз зовсім не думаю про акторське. Мені це наразі нецікаво. Я хочу максимально взяти ті знання, які мені дадуть тут, а потім безпосередньо в батальйоні, — говорив Феліпенко.
Він підкреслював, що ЗСУ — це не вирок, а реальність України, з якою ми впораємося:
— Військо — це не вирок. Це наша реальність, яку ми стягнемо всі. Все буде добре. Коли ти зустрічаєш тут таких мотивованих людей, то ти розумієш, що все недаремно.
Україна буде жити завдяки отаким хлопцям і батальйонам, які цінують своїх воїнів, дають їм змогу навчатися. Тут ніхто тебе не кине і не скаже: ні, виконуй наказ.
У війську він служив оператором дрона. Вибір пояснював тим, що війна стає дедалі технологічнішою, а за безпілотними комплексами майбутнє фронту:
— Стосовно пілотування і керування дроном — я закохався в нього з першого дня. Я зрозумів — дідько, це моє і я це зроблю круто! Випала така честь і можливість і, я вам скажу, я показав непогані результати, що мене мотивувало ще більше, — розповідав Юрій Феліпенко в інтерв’ю Укрінформу.
Хоч заради армії довелося поставити акторську кар’єру, це не зупиняло, адже було розуміння, що війну треба закінчити.
— У мене були абсолютно чудові перспективи. Але ж я розумію, що війна не закінчиться так швидко, потрібні люди. Хлопців треба, може, не те, щоб міняти, але доповнювати їхні ряди.
Ви кажете — попрощатися з цивільним життям і все таке. Немає у мене суму за театром, кіно. Я це дуже люблю, це моя професія, я її знаю. Але суму у мене немає. Я полюбив цю свою справу так, як я любив справу свою акторську.
Про важливість культури та поширення українського
Хоч своє життя він пов’язав з військом, Юрій Феліпенко був впевнений, що вся позитивна пропаганда відбувається через культуру.
— І якщо у нас не буде культури, то нам не буде чого захищати, тому що Україна — це, в першу чергу, її культура, цінності, самобутність. Творчість, всі ці надбання треба захищати й популяризувати.
Він не вважав, що всі митці мають проходити службу. Натомість свою популярність вони можуть використовувати для допомоги ЗСУ.
— Ось деякі люди, наприклад, бояться донатити невідомим військовим чи волонтерам — нехай тоді задонатять артисту, який потім це перекине військовим. Це ж тільки за. Я тільки за і хочу, щоб у нас розвивалася культура, ставала ширшою і впізнаванішою.
Про особисте життя й одруження
Юрій та його дружина Катерина до одруження п’ять років були разом. У 2024 році вирішили побратися. Пропозиція і шлюб були раптовими.
— Пропозицію зробив у Харкові, коли Катя приїхала провідати мене. У мене саме випало декілька не дуже завантажених днів, тому я міг прогулятися з нею, побути разом, — розповідав актор в інтерв’ю виданню Коротко.
Це сталося прямо перед дверима РАГСу. Ми зайшли в найближчу ювелірну крамницю, купили обручки й розписалися. Оскільки я тепер військовий, ми змогли розписатися без черги.
Актор зізнавався, що після завершення служби хотів би повернутися до дружини та своїх котів. А ще бажав зіграти якомога більше ролей.
— Хотів би в цьому процесі взяти участь, саме у кіно. Я всі свої ролі люблю, тому що це моя професія, це моя справа, це моє дитя. Це одна з моїх настанов собі — обов’язково, як повернусь, десь зіграю дуже чудово і корисно для всіх.
Раніше ми розповідали, яких діячів української культури вбила Росія на цій війні.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.